З історії судочинства в Болехові

ВІДХИЛЯЮЧИ ЗАВІСУ МИНУЛОГО...
Встановлення права власності.
Ще один документ розповідає про те, що 24 жовтня 2012 року Болехівський міський суд в складі головуючого – судді Поляниці М.М., секретаря судового засідання Ганчар Т.І., за участю представника позивачки адвоката Маципури Г.І., представника відповідача адвоката Дуткевича М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом П.К.А. до П.Д.І. “Про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання за позивачем права власності на цю частку”. Під час судового розгляду було встановлено наступне.
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в обґрунтуванні своїх вимог зазначає, що їй на праві спільної часткової власності належить 7/8 частин житлового будинку в одному з сіл Болехівської міської ради, а відповідачу належить 1/8 частина цього будинку. Земельна ділянка, на якій розташований будинок, є неприватизованою. На протязі тривалого часу між нею та членами сім'ї П.Д.І. склалися неприязні стосунки. Виникають конфліктні ситуації. Відповідач з сім'єю займає майже увесь житловий будинок. Спільне володіння і користування майном є неможливим. П.Д.І. не проживає в даному будинку, а проживає в іншому будинку, що розташований поряд. Згідно висновку експертизи житловий будинок є неподільним, а тому не можна виділити в натурі належну відповідачу частку. Припинення права на частку не завдасть інтересам відповідача та членам його сім'ї істотної шкоди. Просить припинити право відповідача П.Д.І. на 1/8 частину в спільному майні — житлового будинку загальною площею 213,3 кв. м., розташованого в одному з населених пунктів Болехівської міської ради та визнати право власності на цю 1/8 частину житлового будинку, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та додатково пояснила, що на даний час позивачка має намір проживати в спірному будинку, однак відповідач та його сім'я не дають такої можливості. Відповідач у власності має ще один житловий будинок і припинення його права на частку в спільному будинку не завдасть йому та членам його сім'ї істотної шкоди. Крім того свою частку П.Д.І. отримав у спадщину.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та додатково пояснив, що між позивачкою та відповідачем спірних питань щодо житлового будинку, про який іде мова не виникало та ніяких конфліктів не було. Відповідачка забезпечена житлом, оскільки у неї у власності є інший житловий будинок, в якому вона зареєстрована і проживає одиноко. В згаданому будинку позивачка ніколи не проживала, оскільки у неї не було такої необхідності. В спірному будинку є зареєстрованими та проживають відповідач, його дружина та неповнолітній син - інвалід дитинства та дочка. Іншого житла у них немає.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено наступні факти й відповідні їм правовідносини.
Нормами ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК всі громадяни є рівними у своїх правах. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи з цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.
Відповідно до підстав, визначених ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є недоцільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 – 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
В ч. 2 тієї ж статті зазначено, що таке припинення можливе за умови попереднього внесення позивачем вартості тієї частки на депозитний рахунок суду.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” від 4 жовтня 1991 р. № 7 (з відповідними змінами та доповненнями) роз'яснив, що розмір грошової компенсації за неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.
Матеріалами справи стверджується, що П.К.А. до подачі позову на депозитний рахунок суду було внесено кошти в сумі 64331 грн., що становить вартість 1/8 частки житлового будинку в одному з сіл Болехівської міської ради. Позивачці на праві власності належить 7/8 частин житлового будинку загальною площею 213,3 кв., зокрема 5/8 частин житлового будинку з відповідною частиною огорожі відповідно до рішення Болехівського міського суду від 08.11.2010 року № 2527. Висновком від 30 листопада 2011 року судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що технічної можливості розподілу житлового будинку на окремі повноцінні житлові приміщення, з врахуванням ідеальних часток здійснити не надається можливим. Вартість житлового будинку згідно зазначеного Висновку становить 514646,49 грн., з неї вартість 7/8 становить 450315,67 грн, а 1/8 — 64330,81 грн.
Листом ОКП Івано-Франківське ОБТІ від 03 жовтня 2012 року підтверджується право власності на домоволодіння , що розташоване в одному з населених пунктів Болехівської міської ради за П.К.А. на підставі рішення Болехівського міського суду від 12.08.2009 р., а також на підставі договору дарування та П.Д.І. на підставі рішення Болехівського міського суду від 12.08.2009 р. (на 1/8 частину).
Рішенням сільської ради від 17.12.2008 р П.Д.І надано земельну ділянку площею 0,04 га в одному з сіл Болехівської міської ради для обслуговування господарських будівель та споруд. Рішенням виконавчого комітету сільської ради від 25.12 2008 р. переведено літню кухню П.Д.І. в житлове приміщення. Рішенням виконкому сільської ради від 30 липня 2009 р. підтверджено право власності на будинковолодіння в одному з сіл за П.Д.І. Дане домоволодіння складається з житлового будинку площею 50,6 кв. м., літньої кухні, стодоли, вбиральні, криниці.
Право власності на домоволодіння за новою адресою зареєстровано за П.Д.І. на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно рішення виконавчого комітету сільської ради.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 р. № 7 “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, зазначено, що розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи підтверджується, що ринкова вартість житлового будинку становить 514646,49 грн.
Позивачкою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області внесено 64330,81 грн. ринкової власності 1/8 частини спірного житлового будинку, яка є реальною ціною і за яку відповідач з незначною доплатою може придбати житло в населеному пункті, в якому проживає.
В ході судового розгляду встановлено, про що беззаперечно ствердила представник позивача, що спільне проживання сторін у житловому будинку неможливе.
Суд визнає, що припинення права власності на належну П.Д.І. Частку не завдасть істотної шкоди інтересам П.Д.І.
Для припинення права співвласника на частку в майні, що належить йому на праві спільної часткової власності, достатньо однієї з чотирьох передбачених у ч. 1 ст. 365 ЦК України підстав.
Судом встановлено, що підставами для припинення права власності П.Д.І. на частку в спільному майні є те, що належна йому частка є незначною (1/8), не може бути виділена в натурі; спільне володіння й користування житловим будинком є неможливим і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам П.Д.І.
Твердження представника відповідача про те, що позбавлення П.Д.І. права на 1/8 частку в житловому будинку завдасть йому істотної шкоди спростовано в ході судового розгляду. П.Д.І. має у власності житловий будинок, тобто він зі своєю сім'єю, в тому числі й дитиною-інвалідом, має житло.
Враховуючи те, що частина житлового будинку, що належить П.Д.І., є незначною, не може бути виділена в натурі, припинення права власності на частку не завдасть істотної шкоди його інтересам, суд вважає, що позовні вимоги позивачки про припинення за П.Д.І. права власності на 1/8 частину житлового будинку є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України. З відповідача на користь П.К.А. слід стягнути 643, 31 грн. сплаченого судового збору (державного мита), що становить 1 відсоток від вартості майна, право власності на яке визнано за позивачкою.
На підставі наведеного, ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358, 365 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214 — 215, 218 ЦПК України, суд прийняв рішення задовольнити позов П.К.А. до П.Д.І. “Про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання за позивачем права власності на цю частку”.
Припинено право спільної сумісної власності П.Д.І. на 1/8 частину в спільному майні — житловому будинку загальною площею 213,3 кв.м., який розташований в одному з сіл Болехівської міської ради. Вирішено виплатити П.Д.І. компенсацію вартості 1/8 частки в спільному майні – житловому будинку загальною площею 213,3 кв. м., який розташований в одному з сіл Болехівської міської ради 3 в сумі 64331 грн. з рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області внесених П.К.А. по квитанціях від 27 січня 2012 року на суму 64331 грн. На відповідний розрахунковий рахунок.
Визнано за П.К.А. право власності на 1/8 частину житлового будинку, який розташований в одному з сіл Болехівської міської ради. Стягнуто з П.Д.І. на користь П.К.А. сплачений судовий збір у розмірі 1652, 35 грн.
Також роз’яснено, що рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
P.S. Рішення суду набрало законної сили.
Також хочемо зазначити, що сторонами зазначеної справи приводу припинення права власності на житловий будинок були найближчі родичі.

Продовження буде.
Михайло Поляниця
Юрій Петрухін.