ВІДХИЛЯЮЧИ ЗАВІСУ МИНУЛОГО – ПІЗНАЄШ МАЙБУТНЄ

Сьогоднішньою публікацією ми започатковуємо оприлюднення низки матеріалів, котрі стосуються історії судочинства на теренах Болехова. В силу ряду обставин ці публікації будуть носити фрагментарний характер. Що стосується обумовлених вище обставин, то тут свою ускладнюючу роль відіграє ціла низка об’єктивних факторів. Найбільшою складністю є пошук архівних матеріалів. З часу утворення Болехівського (лавничого, гродського, повітового, городського, районного, міського) суду територіально-адміністративний устрій наших теренів перетерпів ряд суттєвих змін, в тому числі й державної приналежності. Це сповідувало розкид давніх документів по різних архівних установах не тільки адміністративних центрів України – Київ, Львів, Івано-Франківськ, - а й сусідніх держав – Польщі, Австрії. Тобто, попереду нас чекає тривала скрупульозна рутинна праця з документами і їх пошуками, котра, сподіваємося, все ж увінчається успіхом, і з часом ми зуміємо відтворити цілісну картину діяльності однієї з трьох гілок державної влади на теренах нашої малої Батьківщини – Болехівщини.

Кінцеву цінність зібраних історичних матеріалів доводити, напевно, нікому не треба. Бо ж, по-перше, недарма сказано ще в дохристиянські часи, що той, хто не шанує свого минулого, не вартує майбутнього. І по-друге, досвід минулих поколінь завжди стає і повинен ставати помічним фактором у побудові нашого прийдешнього та майбутнього.

Хочемо принагідно наголосити ще на одному суттєвому моменті. При оприлюдненні тих архівно-історичних фрагментів, котрі піддаватимемо опрацюванню, прізвища й імена офіційних і посадових осіб будуть наведені повністю. Що ж стосується оприлюднення матеріалів, котрі стосуватимуться конкретних судових процесів, то прізвища їх фігурантів будуть замінені криптонімами. Бо до суду люди потрапляли й потрапляють з різних причин, і трапляються випадки, коли родинні зв’язки можуть нанести нащадкам моральної шкоди.

Сподіваємося, що наша праця знайде схвальний відгук у всіх тих читачів, котрим не байдуже життя рідного краю, не байдужі життя і діяльність батьків, дідів і прадідів, не байдуже минуле й майбутнє землі, на котрій живемо. Бо, відхиляючи завісу минулого, - пізнаємо майбутнє. Збагачуючись досвідом предків, готуємо ґрунт для нащадків…

З повагою до читачів,

Михайло ПОЛЯНИЦЯ,

голова Болехівського

міського суду.

Юрій ПЕТРУХІН,

член Національної спілки

журналістів України.