Виправдальний вирок в Болехівському міському суді

         Вироком Болехівського міського суду від 11 липня 2016 року виправдано, «ОСОБА 1», уродженця та жителя с. Тисів, Болехівської міської ради Івано-Франківської області, який  органом досудового слідства обвинувачувався  в  тому, що умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим «ОСОБА А» і «ОСОБА Б» при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 124 Кримінального кодексу України).

       Судом було встановлено, що 01 травня 2012 року в 03 год. ночі до будинковолодіння підсудного «ОСОБА 1» прибули потерпілі «ОСОБА А» та ««ОСОБА Б» для зустрічі із «ОСОБА 1», щоб повернути золотий ланцюжок. Після повідомлення матері про відсутність підсудного в будинку, потерпілі не покинули його господарство  та  продовжували перебувати на подвір'ї, викрикуючи погрози в адрес підсудного та його рідних, виражаючись нецензурно, при цього стукаючи балонним ключем по дверях, намагалися проникнути в середину будинку.

«ОСОБА 1» взяв зареєстровану мисливську рушницю, з метою захисту себе та своєї сім’ї, відкрив вікно ванної кімнати та вистрелив  з рушниці у потерпілого «ОСОБА А»,  заподіявши йому поранення нижніх кінцівок, внаслідок чого потерпілий впав на землю та в подальшому втратив свідомість. 

Потім, підсудний, почувши вислови потерпілого «ОСОБА А» до «ОСОБА Б» "забери рушницю та розправся з ним" та сприйнявши їх як реальну загрозу своєму життю, здійснив постріл  в «ОСОБА Б» вже після того, коли потерпілий  не зміг вирвати рушницю з рук підсудного.

У вироку суд зазначив, що фактичні обставини справи свідчать про те, що підсудний захищався від раптових, протиправних дій двох фізично здорових чоловіків (потерпілих), які  через давній конфлікт та неприязні стосунки (повернення золотого ланцюжка), перебуваючи в нетверезому стані, в нічний час прийшли на його господарство, ініціювали конфлікт, погрожуючи фізичною розправою та стукаючи у двері  балонним ключем, намагаючись увірватися у будинок, порушили нічний спокій підсудного та членів його родини та створили їм тяжку психотравмуючу ситуацію.

   Для захисту, членів своєї сім’ї: матері, дружини та малолітнього сина від суспільно-небезпечного посягання потерпілих, для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло групи осіб, «ОСОБА 1» перебуваючи в стані сильного емоційного збудження, яке спричинене, протиправними діями потерпілих та становили реальну небезпеку для його життя і здоров'я та родини, обрав такий спосіб, який відповідав характеру і небезпечності посягання, та застосувавши зброю, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим у стані необхідної оборони.

А тому, суд прийшов до висновку, що в діях «ОСОБА 1», відсутній склад злочину, передбаченого ст.124 КК України та визнав підсудного невинним у пред'явленому обвинувачені.

Відповідно до постанови  Пленум Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси,  життя і здоров'я людини,  суспільні інтереси чи  інтереси  держави може   викликати   в   особи,   яка  захищається,  сильне  душевне хвилювання.  Якщо  в  такому  стані  вона   не   могла   оцінювати відповідність  заподіяної  нею  шкоди  небезпечності  посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону.

Правомірним слід  вважати  застосування  зброї  або будь-яких інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода заподіяна тому,  хто посягає,  якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб,  а  також  для  відвернення протиправного   насильницького   вторгнення   у   житло   чи  інше приміщення.