Судовий дайджест: позиції ВСУ, роз'яснення КСУ

Конституційний суд України
   Користування транспортним засобом у режимі   тимчасового ввезення не є порушенням ст. 469 Митного кодексу
      Оприлюднено рішення КСУ за конституційним зверненням про тлумачення словосполучення «користування і розпорядження» особистим ТЗ в режимі тимчасового ввезення в аспекті відповідальності за ст. 469 МК. КСУ вказав, що вка-зане правопорушення може бути зроблено у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) або бездіяльності (невжиття певних заходів) щодо товарів, митне оформлення яких не завершено або які знаходяться на тимчасом-вому зберіганні під митним контролем або поміщені в режим митного складу.    

     Будь-який інший митний режим, у тому числі тимчасового ввезення, не заз-начений у наведених положеннях МК. Суд прийшов до висновку, що адміністративним правопорушенням, закріпленим у частині 2 ст. 469 МК, може бути окремо як користування, так і розпорядження без дозволу органу доходів і зборів  товарами, митне оформлення яких не завершено або які знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем або поміщені в режим митного складу.  Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, поміщеними в митний режим тимчасового ввезення на митну тери-торію України, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого части-ною 2 ст. 469 МК.

       Верховний Суд України
           Майно фізособи-підприємця може бути поділене між подружжям.
Розглянувши справу № 6-21цс15 по спору колишнього подружжя про визнання права власності, ВСУ дійшов висновку, що майно фізичної особи-підприємця може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними.  Майно фізособи-підприємця (яке він використовує для господарської діяльності) вва-жається спільним майном подружжя, як і інше майно, придбане в період шлю-бу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю засобів.
      Страховик виплачує 3% -відсотковий пеню, якщо інше не встановлено договором
  При розгляді справи № 6-126цс14 про захист прав споживача страхових послуг ВСУ роз'яснив, що за своєю правовою природою договір страхування є дого-вором про надання послуг. Таким чином, на підставі наведених правових при-писів, принципу заборони залучати особа двічі за одне й те саме правопору-шення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойки, визначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі - в розмірі, визначеному в Законі «Про захист прав споживачів»). Відповідно до частини 5 ст. 10 зазначеного Закону у разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначена в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

       Суд за власною ініціативою не вправі застосувати позовну давність
  Розглянувши справу № 6-25цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСУ роз'яснив, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може ні за яких обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана тільки з наявністю про це заяви сторони ,    Суд за власною ініціативою не вправі застосувати позовну давність.
Моральна шкода внаслідок профзахворювання відповідно до ЦК УРСР розраховується виходячи з розміру МЗП або НМДГ, чинного на час розгляду справи
Розглянувши справу № 6-24цс15 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, ВСУ вказав, що у випадках, коли кор.-дони відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром зарплати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, необхідно виходити з розміру МЗП або НМДГ , чинного на час розг-ляду справи.
   Роз'яснено, коли поручитель не може перерахувати гроші з поточного рахунку на рахунок в цьому ж банку для повернення кредиту
   При розгляді справи № 3-24гc15 ВСУ роз'яснив, що відносини за договором банківського рахунку носять майново-грошовий характер, а отже, в даному випадку позивач виступає кредитором по майновому вимогу за розпорядженням належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».      

    Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вклад-ників та інших кредиторів банку, зокрема, щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно в рамках процедури ліквідації банку. Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач – боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку в період введення в банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спору).

     Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження в порядку цивільного судочинства повинен бути виконавчий лист, виданий судом на підставі судо-вого рішення
    Розглянувши справу № 6-3281св15, суд вказав, що в цивільному процесі не можна замінити стягувача у виконавчому провадженні, відкритому по напису нотаріуса. ВССУ скасував рішення нижчих судів, роз'яснивши, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання виконавчого напису но-таріуса, а не виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, прийнятого у порядку цивільного судочинства. При розгляді заяви банку суд не врахував норм частин 4, 5 ст. 82 Закону, постанови Пленуму ВССУ «Про прак-тику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного вико-навця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судових рішень у цивільних справах» і помилково прийняв постанову про заміну сторони виконавчого провадження в порядку цивільного судочинства.

  Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM, створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM.

                                                                                                          Юрліга