З історії судочинства в Болехові

«…ДО ОКУПАЦІЇ ГАЛІЦІЇ РОСІЄЮ ПРАЦЮВАЛО ТРИ ПОВІТОВІ СУ-ДИ…»
Вже впродовж кількох років голова Болехівського міського суду Михайло По-ляниця та член Національної спілки журналістів України Юрій Петрухін спільно пра-цюють над проєктом «З історії судочинства в Болехові». Слід зауважити, що чи не най-більшою складністю в роботі над цим проєктом є пошук архівних матеріалів. З часу утворення Болехівського лавничого, ґродського, повітового, городського, районного, міського суду територіально-адміністративний устрій наших теренів перетерпів ряд суттєвих змін, в тому числі й в ракурсі державної приналежности. Саме останнє стало причиною розпорошення давніх документів по різних архівних установах не тільки деяких адміністративних центрів України – Києва, Івано-Франківська, Львова, – а й сусідніх, і не тільки, держав, – Польщі, Австрії, Німеччини, Чехії, Росії…
Як співавтори проєкту й передбачали, довелося зануритися в скурпульозну ру-тинну працю навіть не так в плані опрацювання архівних документів, як у плані їх пошуків, що, окрім значних фінансових, тягне за собою й немалі часові затрати… Але як би там не було, за час роботи над проєктом опрацьовано, вивчено й в більшості своїй оприлюднено сотні судових документів, починаючи (наразі) з дев’ятнадцятого століття й до наших днів (рубрика «Історичні паралелі»). Водночас здійснено чимало перекладів таких документів з польської, німецької, російської мов, латини на українську мову….
Принагідно слід зауважити, що чимало судових та історико-судових документів стосуються й міста Долини.
Поряд з тим співавторам проєкту «З історії судочинства в Болехові» приємно констатувати той факт, що до цієї праці долучаються небайдужі особистості, котрі також докладають зусиль, аби не тільки зберегти оті скупі дані, котрі залишилися від далекого й недалекого минулого нашого краю, але й зробити їх відомими нашим співгоромадянам. Такою непересічною особистістю є й мешканка Болехова добродійка Марта Калапунь, завідувачка архіву Болехівської міської ради. Вже не перший раз вона ділиться з співавторами проєкту своїми здобутими в надрах припалих порохом і обрамлених сивиною давнини архівів документальними знахідками. Доволі цікавий документ, несподівано для себе виявлений під час праці з давніми документами в Державному архіві Івано-Франківської області, який цього разу стосується обох згаданих вище міст – як Болехова, так і Долини, – передала пані Марта співавторам й цього разу.

Вказаний документ, ще є дуже цікавим з політичного кута погляду.
Вперше зустрічаємо вислів «ДО ОКУПАЦІИ ГАЛІЦІЇ РОСІЄЙ» зі слів представ-ника Російської держави того часу, тобто визнання загарбницьких дій на відміну від теперішнього керівництва країни агресора, яке заявляє «их там нету».
Перейдемо до суті справи, тобто до ознайомлення зі згаданим документом.
В лівій верхній стороні цього історичного документу розміщено відбиток штам-па з наступним текстом (у перекладі з російської мови):
«Начальник Долинського повіту в Галіції. Березня 31 дня 1915 року.
м. Долина Львівської губернії».
Далі подаємо текст цього документу (знову ж таки в перекладі з російської мо-ви):
«Його Превосходительству Львівському губернаторові.
Внаслідок циркулярної пропозиції від 25 лютого цього року за № 83, доповідаю Вашому Превосходительству, що на теренах ввіреного мені повіту до окупації Галіції Росією діяли три повітові суди: Болехівський, Долинський і Рожнятівський.
Особовий склад цих судів був наступний.»
Зауважимо, що до кожного прізвища згаданої в поданому своєму вищестоящому керівництву начальником Долинського повіту переліку додані й деякі уточнення. При-пускаємо, що вони стануть не тільки користою інформацією для тих, хто цікавиться минулим нашого краю, але й спонукаючим фактором для аналізу, порівнянь і висновків. Продовжуємо цитування (в перекладі з російської мови) документу, про котрий іде мова.
«Болехівського.
1. Суддівський склад.
Голова – Ганкевич Станіслав-Едуард, 41 рік, католик, з утриманням 5605 корон рі-чно, перед захопленням Болехова російськими військами втік.
Товариш голови – Гиляк Михайло, 48 років, греко-католик, з утриманням 4290 ко-рон річно, втік.
Суддя – Масляк Стефан, 38 років, греко-католик, з утриманням 3800 корон річно, перебуває на службі в австрійських військах.
Суддя – Чекалюк Кирило, 34 роки, греко-католик, з утриманням 3400 корон річно, втік.
Суддя – Свехло Людвик, 33 роки, католик, з утриманням 3400 корон річно, втік.
2. Класний канцелярський склад.
а/ Чиновники 10 класу.
Дзюбинський Филип-Вячеслав, 42 роки, католик, з утриманням 2880 корон річно, мешкає в м. Болехів.
Ракочи Василій, 48 років, греко-католик, з утриманням 2680 корон річно, мешкає в м. Болехів.
Вейсбард Яків, 46 років, іудейського віросповідання, з утриманням 2680 корон річ-но, втік.
Ґольд Авраам, 43 роки, іудейського віросповідання, з утриманням 2680 корон річ-но, втік.
б/ Чиновники 11 класу.
Гаєвський Антон, 43 роки, католик, з утриманням 1960 корон річно, перебуває на службі в австрійських військах».
Ще один документ, котрий стосується порушеної нами тематики, виконаний «від руки» і має наступне найменування: «СПИСОК чиновників, писарів й обслуговую-чого персоналу Болехівського повітового суду в м. Болехів Долинського повіту». Тут знову ж до кожного поіменованого фігуранта додано деякі уточнюючі факти. Далі пода-ємо текст документу (в перекладі з російської).
І. ЧИНОВНИКИ.
1. Ганкевич Станіслав-Едуард – начальник суду, поляк, 41 рік, виїхав на по-чатку війни.
2. Гиляк Михайло – повітовий суддя, русин, 42 роки, виїхав на початку війни.
3. Масляк Стефан – суддя, русин, 38 років, на війні.
4. Чекалюк Кирило – суддя, русин, 34 роки, виїхав.
5. Свехло Людвик – суддя, поляк, 33 роки, виїхав.
6. Дзюбинський Филип-Вячеслав – судовий чиновник Х класу, поляк, 42 ро-ки, мешкає в м. Болехів.
7. Ракочі Василій – також, русин, 46 років, мешкає в м. Болехів.
8. Вейсбард Яків – також, єврей, 46 років, виїхав.
9. Ґольд Авраам – також, єврей, 43 роки, виїхав.
10. Гаєвський Антон – чиновник ХІ класу, поляк, 43 роки, на війні.
ІІ. ПИСАРІ.
11. Макота Микола – старший писар, русин, на війні.
12. Марусин Михайло – старший писар, русин, мешкає в м. Болехів.
13. Шибальький Костянтин – старший писар, русин, мешкає в м. Болехів.
14. Паткевич Роман – старший писар, поляк, на війні.
15. Проскурницький Омелян – молодший писар, поляк, на війні.
16. Фрідман Марк Штольценберг – старший писар, єврей, на війні.
ІІІ. СЛУЖБОВЦІ.
17. Дрекелер Михайло – підчиновник, поляк, 61 рік, мешкає в м. Болехів.
18. Стаффій Іван – возний, поляк, мешкає в м. Болехів.
19. Берковський Станіслав – возний, поляк, виїхав.
20. Пасєк Іван – помічник возного, поляк, мешкає в м. Болехів.
21. Грінвальд Броніслав – посильний, поляк, мешкає в м. Болехів.
22. Назаревич Антон – посильний, русин, мешкає в м. Болехів.
23. Соболь Василь – доглядач приміщення суду, русин, мешкає в м. Болехів».
Що стосується Долинського повітового суду Долинського повіту, то в опрацьо-вуваному документі також подано перелік діючих на той час суддів з додатком про них деякої інформації. Подаємо текст документу (в перекладі з російської).
«І. Суддівський склад.
Голова – Дроздовський Еразм, 42 роки, католик, з утриманням 5605 корон річно, проживає в м. Долина.
Товариш голови – Коропецький Іван, 39 років, греко-католик, з утриманням 3720 корон річно, мешкає в м. Долина.
Товариш голови – Коляджин Євген, 39 років, греко-католик, з утриманням 3720 корон річно, мешкає в м. Долина.
Суддя – Лобаза Здзіслав, 33 роки, католик, з утриманням 3520 корон річно, мешкає в м. Долина.
Суддя – Саганськ Станіслав, 32 роки, католик, з утриманням 3520 корон річно, втік.
Суддя – Івасюк Микола, 32 роки, католик, з утриманням 3520 корон річно, втік.
Суддя – Яримович Михайло, 32 роки, католик, з утриманням 3520 корон річно, втік.
Суддя – Дворжак Франц Йосиф, 32 роки, католик, з утриманням 3520 корон річно, втік».
Що стосується розміру річного утримання, чи, як би тепер сказали, річної заробітної плати, то кожен, вчинивши нескладні розрахунки, зможе розрахувати її співвідносно до нинішнього розміру гривні. Підкажемо, що на той час, про котрий йде мова, тобто 1915 рік, 1 (Один) кілограм золота був рівний 3280 корон…
Завдячуючи такому детальному опису сьогодні ми дізнаємося, як про національний склад суддів та працівників судових установ, так і про їх вік, віросповідання та розмір річного утримання.
Здійснення правосуддя на вказаній території трьома судовими установами, а саме Болехівським Долинським та Рожнятівським повітовими судами у кількісному складі, що перевищує кількісний склад Болехівського міського суду, Долинського та Рожнятів-ського районних судів, свідчить про те, що влада Австро-Угорщини насамперед думала про надання судових послуг населенню з наближенням їх до простих людей, а не так, як це задумано на сьогоднішній день колишніми авторами судової реформи….

Михайло ПОЛЯНИЦЯ,
Юрій ПЕТРУХІН.