ВІДХИЛЯЮЧИ ЗАВІСУ МИНУЛОГО…

Два роки тому розпочато роботу над проектом, який отримав робочу назву «З історії судочинства в Болехові». Чи не з перших днів до цієї нелегкої й копіткої праці долучилися начальник управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області п. Оксана Рибак, головний бухгалтер управління п. Вікторія Грицяк, керівник апарату Болехівського міського суду Людмила Прокопишин, міський голова м. Болехів п. Богдан Мельник, редактор газети Болехівської міської ради «Ратуша» Наталія Шульга, начальник архівного відділу виконавчого комітету Болехівської міської ради п. Марта Калапунь, котрі подавали співавторам проекту суттєву підтримку й допомогу. Окрему подяку хочемо висловити керівництву Державного архіву Івано-Франківської області та особисто п. Андрію Сміжак. Торік частину напрацьованих архівних розвідок було опубліковано на сторінках газети Болехівської міської ради Івано-Франківської області «Ратуша» та на сайті Болехівського міського суду.
Відтак з ряду об’єктивних причин процес оприлюднення результатів роботи над згаданим проектом в засобах масової інформації й мережі Інтернет співавтори тимчасово призупинили, що, в свою чергу, не означало припинення реальної праці в цьому напрямку.
Нині ми ставимо собі за мету продовжувати ділитися з потенційними читачами напрацьованою інформацією. Публікації будуть розміщуватися на сторінках газети «Ратуша», а також на Інтернет-сайті Болехівського міського суду й на сторінці суду в мережі FACEBOOK.
Перед тим, як почати оприлюднення нових інформаційних матеріалів, співавтори задалися метою нагадати читачам, про що саме йшлося в попередніх публікаціях, котрі вже були оприлюднені торік. Стислий виклад на цю тему подаємо в тому ж хронологічному порядку, в якому статті з’являлися на сторінках газети «Ратуша». Розпочинало інформаційні подачі переднє слово співавторів проекту – голови Болехівського міського суду Михайла Поляниці та члена Національної спілки журналістів України Юрія Петрухіна (газета «Ратуша», № 30 (1023) від 11 серпня 2017 року).
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Співавтори проекту наголошують на тому, що поданою нижче публікацією вони започатковують оприлюднення низки матеріалів, котрі стосуються історії судочинства на теренах Болехова. В силу ряду обставин ці публікації будуть носити фрагментарний характер. Що стосується обумовлених вище обставин, то передбачається, що тут свою ускладнюючу роль буде відігравати ціла низка об’єктивних факторів. Найбільшою складністю є пошук архівних матеріалів. З часу утворення Болехівського (лавничого, гродського, повітового, городського, районного, міського) суду територіально-адміністративний устрій наших теренів перетерпів ряд суттєвих змін, в тому числі й державної приналежності. Це спричинило розкид давніх документів по різних архівних установах не тільки адміністративних центрів України – Київ, Львів, Івано-Франківськ, - а й сусідніх держав – Польщі, Австрії. Тобто, співавторів проекту попереду очікує тривала скрупульозна рутинна праця з документами і їх пошуками, котра, на думку співавторів, все ж повинна увінчатися успіхом, і з часом вдасться відтворити цілісну картину діяльності однієї з трьох гілок державної влади на теренах нашої малої Батьківщини – Болехівщини.
Кінцеву цінність зібраних історичних матеріалів, як припускають співавтори, доводити нікому не треба. Бо ж, по-перше, недарма сказано ще в дохристиянські часи, що той, хто не шанує свого минулого, не вартує майбутнього. І, по друге, досвід минулих поколінь завжди стає і повинен ставати помічним фактором у побудові нашого прийдешнього та майбутнього.
Також у передньому слові принагідно наголошено ще на одному суттєвому моменті. В процесі оприлюднення тих архівно-історичних моментів, котрі піддаватимуться опрацюванню, прізвища й імена офіційних і посадових осіб будуть наведені повністю. Що ж стосується оприлюднення матеріалів, котрі стосуватимуться конкретних судових процесів, то прізвища їх фігурантів будуть замінені криптонімами. Бо до суду люди потрапляли й потрапляють з різних причин, і трапляються випадки, коли родинні зв’язки можуть нанести нащадкам моральної шкоди.
Співавтори також висловлюють сподівання, що їх праця знайде схвальний відгук у всіх тих читачів, котрим не байдуже життя рідного краю, не байдужі життя й діяльність батьків, дідів і прадідів, не байдуже минуле й майбутнє землі, на котрій живемо. Бо, відхиляючи завісу минулого, - пізнаємо майбутнє. Збагачуючись досвідом предків – готуємо ґрунт для нащадків… 
РЕВІЗІЯ В 1952-му РОЦІ
Чимало цікавої інформації здобуваємо, ознайомившись з «Актом ревізії роботи Народного суду Болехівського району Станіславської області за період з 1 лютого 1951 року по 1 березня 1952 року» («Ратуша» № 30 (1023) від 11 серпня 2017 року; № 31 (1024) від 18 серпня 2017 року). Перевірку діяльності Болехівського суду здійснював народний суддя зі Станіславова Головченко.
З цього документу довідуємося, що Народний суд Болехівського району в той час очолював Народний суддя Василь Степанович Витвицький. В штаті суду працювали також секретар Народного суду Віра Митрофанівна Александрова; секретар судових засідань Олександра Степанівна Павляк; діловод Галина Василівна Каліщук; судовиконавець Василь Олексійович Петерчук. Стає нам також відомо, що В.С. Витвицький змінив на цій посаді суддю Ступачинського, який не дбав про належну роботу установи, тут «жодної організаційної роботи не проводилося. Не було планування роботи суду, не перевірялася діяльність канцелярії й судовиконавця. Більше того, що ревізором підкреслено особливо, Народний суддя Ступачинський не звітував перед виборцями про свою роботу, не проводив занять і семінарів з народними засідателями. Крім того, судові засідання майже завжди починалися зі значними запізненнями…»
Водночас ревізор наголошує, що за короткий період роботи на посаді Народного судді В.С. Витвицького ситуація докорінно змінилася в кращу сторону. В «Акті ревізії…» далі йдеться про деякі правильні кроки, а також про недоліки в роботі посадових осіб суду.
Що стосується приміщення суду, то й тут виявлено деякі недоліки. В опрацьованому документі сказано наступне: «Приміщення Народного суду відповідає вимогам Постанови Ради Міністрів. Приміщення опалюється газом, освітлюється електросвітлом, однак приміщення потребує капітального ремонту: заміни вікон, дверей, перекладки грубок, побілки. Слід поповнити зал судових засідань меблями: лавками, стільцями, столиками для сторін. Також слід встановити в залі решітки для заарештованих». До речі, приміщення, в котрому на початку 50-х років минулого тисячоліття знаходився Народний суд Болехівського району, збереглося й донині, тепер у ньому перебуває один з підрозділів виконавчого комітету Болехівської міської ради.
З минулорічної публікації, про котру сьогодні ведемо мову, довідуємося також про те, яку увагу в Народному суді Болехівського району приділяли роботі з архівними документами; знайомимося з роботою канцелярії та судовиконавця; знайомимося з тогочасним процесом підготовчих засідань. Окрему увагу ревізор приділив безпосередній роботі суду – розгляду судових справ. Зокрема, проаналізовано та вказано на недоліки розглянуті судом кримінальні, цивільні та трудові справи, а також справи, котрі стосувалися лісопорушення та несвоєчасної сплати аліментів. У поданих торік публікаціях вказані конкретні приклади таких судових справ з відповідними висновками. З опрацьованого документа також довідуємося, що суд розглядав справи щодо стягнення штрафів, щодо виселення за несплату квартирної плати, щодо крадіжок приватного рухомого майна тощо. Зокрема, що стосується кримінальних справ, то перевіряючим було відзначено, що протягом ревізованого періоду до провадження в Народний суд надійшло 179 кримінальних справ. У кінцевому результаті судове провадження за кількома справами було припинене з ряду вагомих обставин, а за рештою справ виправдано - семеро чоловік, засуджено – 126. Із них 50 чоловік засуджено до позбавлення волі на різні терміни, 60 чоловік – до виправно-трудових робіт, одну особу – до умовного терміну відбування покарання.
Михайло Поляниця, Юрій Петрухін.
Продовження читайте в наступних публікаціях.